Шановний Віктор Андрійович. На час "Помаранчевої революції" мені було 13 років, а я не знаю чому, мабудь це був поклик серця, стояла біля міської ради в м. Кривий Ріг і мріяла поїхати на Майдан. Я не жалкую про це...я навіть Вам вдячна, тому що я була рада, що нарешті в моїй країні буде гідний президент. Але чому все не так?Ми кричали "Ющенко" і посміхалися, Ми вірили і сподівались...але...Чому не видно Вашого президенства?Хто таких президнт?Де він?Я не бачу Ваших дій...зовсім.