Мені вже 53 роки, чоловікові ще більше, двоє дітей. А житла свого досі не маємо. Є квартира, у якій я народилася, мої діти, жили мої батьки з 1948 року, а вона все іще вважається відомчою. Подали до суду. Перед засіданням суддя отримав дзвінок з обласної ради (це мій рідний Львів) - сказали не смій навіть думати, щоб віддати це житло, бо і решта таких нещасних підуть до судів. Перша інстанція нам відмовила. Нас позбавили конституційного права на житло та його приватизацію.Працюємо в галузі освіт